Влітку 2014 року соняшникові поля та вугільні шахти на Сході України перетворилися на місце злочину площею 12 квадратних кілометрів. Багаторівневе дослідження збиття рейсу MH17, в якому шрапнель у формі метелика, знайдена в тілі пілота літака, вказує на державу, відповідальну за воєнний злочин, що досі залишається непокараною.

Щоб справити враження на служку з маєтку багатіїв, молодий чумак Ярема погоджується врятувати сина залізничного магната, якого уразила загадкова сутність.
* Чумаки — перевізники солі з одного регіону до іншого, життя яких проходило в постійних небезпечних мандрівках. У ХХ столітті чумаків витіснила залізниця.

В охопленій війною Україні троє друзів-фотографів із відомої Харківської школи фотографії вирішили пристосувати свою роботу до жахів війни. Але сувора реальність змушує їх замислитися над своєю роллю, ставлячи під сумнів їхнє колишнє безтурботне життя й дедалі більше затягуючи у вир війни.

65-річний Славік врятувався з Маріуполя вже після нищення міста росіянами. Його історія сплітається з історією режисера: вперше Влад зустрічає Славіка у 2015 році, бувши бійцем добровольчого батальйону. Славік показує свій музей, що для непосвячених скидається на химерний підвал – і відтоді камера Влада відсторонено спостерігає за героєм та творить портрет Маріуполя між 2014 та 2022 роком. Зворотна хронологія фільму повертає Славіка в молодість, а Маріуполь – у часи до катастрофи.

Це історія дорослішання покоління молодих українців, чиї життя визначила війна. У центрі розповіді — троє хлопців: Бродяга, Крама та Барс. Для всіх них битва за Маріуполь почалася ще у 2014 році — в покинутій школі на околиці міста, де вони приєдналися до полку “Азов”. А завершилася вона на заводі “Азовсталь” у травні 2022-го — колись одному з найбільших металургійних підприємств світу, який тоді вже перетворився на руїни після бомбардувань.

Троє молодих ветеранів-добровольців повертаються додому з війни на сході України. Вони сильніші, ніж раніше, але позначені душевними шрамами. Наші герої намагаються віднайти себе у цій старій, але водночас новій реальності, зрозуміти як бути в цивільному житті після пережитого. Але в лютому 2022 року почалася повномасштабна війна в Україні і перед ними постали нові виклики. Який досвід війна дала нашим героям? Як вони проходять ініціацію через прийняття смерті?

Михайло Байдаков вважає себе прямим нащадком Тараса Шевченка та готовий довести це за допомогою ДНК-експертизи, але чи сподобається це родичам Кобзаря, що побудували навколо його імені справжній релігійний культ?

Фільм від першої особи. Стрибок у часі з поля бою російсько-української війни у 2013 рік, для того щоб стати учасником революції (Майдану). Глядач пройде шлях від мирної ходи мільйонів до кривавого протистояння в урядовому кварталі

Стрічка, присвячена 130-й річниці з дня народження одного з найвизначніших діячів українського кінематографа, кінорежисера Олександра Довженка, розповідає про тернистий шлях митця — від його перших кроків у кіно до створення культових стрічок, які стали символами українського поетичного кінематографа. Автори досліджують, як Довженко маневрував між власними творчими ідеалами та політичними обмеженнями епохи.

За час служби у Міжнародному Легіоні ГУР МOУ американські добровольці підрозділу Ronin Team стають справжніми друзями – разом працюють, навчаються та відпочивають. Втім приходить час випробувань для мужності та вмінь бійців. Місяці спекотного літа для них проходять непросто. А високий темп тренувань і служби витримують не всі новобранці. Тим часом з фронту надходять тривожні новини про наступ росіян.

72-річна Хрещена, медик в одній з військових частин Маріуполя, опинилася на «Азовсталі» після окупації міста росіянами, а згодом потрапила в полон. Фільм розповідає про її неймовірну стійкість і світло, яким вона ділилася з солдатами, ставши їхньою Хрещеною, а також про її спроби знайти себе в новій реальності.

Чи є на війні місце для жартів? У фільмі військові з 17-тої окремої танкової бригади, медичної служби Інтернаціонального легіону, Групи Тора та Групи Молота діляться не лише перченими жартами, а й думками про те, як почуття гумору допомагає переживати найскладніші моменти.

Коли російські війська почали наступ на Київ, всі члени родини Любих, крім Романа, перебували у будинку в Ірпені, що дуже швидко опинився на межі окупації. Не маючи змоги потрапити в будинок і побачитись з рідними, Роман близько місяця щодня працював на ірпінскому напрямку аеророзвідником. Перебуваючи на відстані в межах кілометру від рідних, він спостерігав переміщення ворога і нерідко пролітав над їхнім будинком.

Кінореалістичний погляд на найуразливіших людей, які опинилися на передовій російсько-української війни, та волонтерів евакуаційної команди, які ризикують своїм життям, щоб врятувати їх.

Дія фільму розгортається протягом одного дня — 24 серпня 2022 року, під час святкування 31-ї річниці відновлення державності України. Фільм складається з місць та людей, що добре передають дух теперішнього воєнного часу. Місце дії фільму — як у порівняно безпечному Києві та Львові, так і в постійно потерпаючому від ракетних ударів Харкові та Миколаєві; як в окопі на передовій під Донецьком, так і на піску одеського пляжу.
У фільмі представлена доба з життів поліційного патруля, операторки ПТРК, водовоза, мінометника, штурмовика ЗСУ, 14-річної прибиральниці пабу, художниці та народного депутата. Всі ці люди та місця створюють захопливу мозаїку про один день життя України.

Цикл з 12 історій про людей у найгарячіших точках лінії фронту. Бахмут, Покровське, Нью-Йорк, Курахове, Дворічна, Соледар — раніше маловідомі точки на мапі, які тепер займають місце у серцях всіх українців. Частина героїв залишила позаду своє цивільне життя, щоб боронити наші кордони, інші — мешканці прифронтових міст та селищ, які, попри цілодобову загрозу, не полишають рідних домівок та допомагають військовим. Історії проєкту зняті у грудні-січні 2022/23 років.

Цикл із десяти документально-художніх екранізацій творів українських поетів і письменників, які пішли на війну.

Короткі історії 25 українських митців – художників, композиторів, письменників. Митців, які не виїхали за кордон та продовжують свій творчий шлях в Україні. Через спостереження за побутом і процесом творчості митців ми спробуємо відповісти на головне питання – яке місце митця у державі, яка воює?

Під час повномасштабного вторгнення в Україну російські війська понад місяць тримали в окупації передмістя столиці. Цей фільм знятий навесні 2022 року та присвячений освітянам Київщини, які навіть під обстрілами, ворожим контролем, постійною загрозою життю не впали у відчай. Глядач помандрує освітніми закладами Гостомеля, Ірпеня, Бучі та Ворзеля, щоб ближче познайомитись з тими, в чиїх руках було, є та буде майбутнє нашої країни.

14 березня 2022, 2944-й день російсько-української війни. За кілька останніх тижнів інтенсивна війна сюрреалістично змішала місця і людей, утворила постапокаліптичний вимір з новими якостями та ролями. Тисячі киян перебрались жити у метро. Елітні пригороди столиці стали зоною нищівних боїв та мародерства. Для багатьох війна вже стала буденністю… У фільмі представлена доба з життя поп-співачки, відеоінженера, історика, реставраторки, полярника та пенсіонерки, які були змушені радикально змінити своє життя.

Цикл фільмів, побудованих на відеодзвінках до воїнів, які були оточені російською армією у Маріуполі на заводі «Азовсталь». Від початку облоги режисерка веде розмови з бійцями полку «Азов», розкриваючи їхні портрети. Найвідоміший епізод — «Останній день на Азовсталі», знятий у співпраці з бійцем Дмитром «Орестом» Козацьким.

Особисті відеозаписи з телефонів, камкодерів, фотоаппаратів та ґоупро українських солдатів сплітаються в сюрреалістичну подорож на фронт війни з Російською Федерацією. Химерне потойбіччя у якому панують закони, відмінні від звичайного світу. Інша поведінка, інші стосунки, інший гумор. Герої прокидаються та засинають, радіють та плачуть завжди відчуваючи, що запис може закінчитись у будь-яку мить.

2014-ий, розпал гібридної війни Росії проти України. Інженер, актор, футбольний тренер і продавець квітів їдуть добровольцями на Схід. На позиціях до четвірки приєднується амбітна журналістка для виконання секретного завдання.
Жоден з них не має бойового досвіду, нічого не знає про наміри командування, та й на місцевості майже не орієнтується.
Втім саме вони стають причиною грандіозного фіаско масштабної операції ворога… Відвага, мужність, трохи гіпнозу та фірмовий гумор — вибухова суміш для «теплої зустрічі»!

Історія про Першу сотню Майдану, яка після початку російської військової агресії на Донбасі пішла захищати Україну на фронт.

У 1932 році канадська журналістка Рея Клайман подорожуючи Україною стає свідком початку штучного голодомору. Вона не боїться висвітлювати цю проблему, за що її називають «буржуазною порушницею спокою» і виганяють із Радянського Союзу. Вона — одна з перших і єдиних журналістів, хто намагається донести світу правду про геноцид проти українського народу. Її історія у фільмі переплітається з сьогоденням — війною на сході України.

Фільм про людей і про місто, що загублене в часі та просторі. Про те, як швидко може змінитися життя, й про те, як навіть після непоправного є речі, які лишаються незмінними.
В основі фільму лежать події після обстрілу житлового кварталу «Східний» міста Маріуполь 24 січня 2015 року. Обстріл вівся із систем залпового вогню «Град» з боку території, окупованої проросійськими бойовиками.

Історія офіцерів, солдатів та матросів, які під час захоплення Криму не зрадили свою присягу на вірність народу України. Продовжуючи виконання своїх військових обов`язків на землі, морі та в повітрі, безпосередні учасники розповідають про вторгнення та анексію українського Криму.

Весна 2014. Україна атакована військами Російської Федерації. Першими назустріч ворогу пішли не військові, а цивільні люди з Майдану – добровольці. Хто вони? Якими були їхні ідеали та цінності, чому вони обміняли своє спокійне цивільне життя на жорсткий військовий досвід?

20 лютого 2014 року студент-протестувальник Сашко наздоганяє солдата ВВ-шника. Беззбройний студент переконує призивника скласти зброю і бере його у полон. Кілька місяців потому Сашко вирішує розшукати солдата і на своєму шляху зустрічає бійця-добровольця Івана. Чи зможе Сашко віднайти солдата, і яку таємницю про справжні причини відступу Беркута розкаже йому Іван?

Це фільм не про стратегічні дії чи хроніку оборони Донецького аеропорту. Це історія про життя українських хлопців, які були готові віддати все заради свободи та своєї батьківщини. Сьогодні їх знають як “кіборгів”.

Розгорнуте полотно драматичних подій Української революції Гідності та російсько-української війни — від стихійної спроби захоплення будівлі президентської адміністрації 1 грудня 2013 року до кривавих боїв у руїнах Донецького аеропорту восени 2014-го. В картині немає жодного неправдивого чи симульованого кадру: фільм нагадує сплав, у якому показ драматичних подій перетікає в осмислення шляхів творення нового суспільства, а мистецьке переживання зафіксованої документальної реальності для глядача є потужнішим та впливовішим від ігрового кіно.

Цикл з семи документальних фільмів про події Євромайдану під час Революції Гідності. Прем’єра відбулася на 1+1 3 квітня 2014 року — у сороковини за загиблими під час розстрілів на вулиці Інститутській. А вже за кілька місяців ці фільми показували у США, де для багатьох глядачів, які не мали доступу до українськиї медіа, побачене на екрані стало шоком.